Останнім часом в новинах спостерігаються позитивні зрушення в роботі вищих посадових осіб держави. Десь вже з тиждень новини стало, більш-менш, приємно переглядати, не як раніше — суцільна вигрібна яма.
З позитиву особливо хотілося б виділити такі моменти як:
— вказівка Януковича Азарову на підняття в другому півріччі пенсіонерам пенсій і бюджетникам зарплат;
— внесення покращуючих змін до податкового кодексу;
— домовленості України з Росією на зниження цін на газ, а також рішення на більший видобуток власного газу;
— розпорядження Азарова чиновникам щодо шкіл і медзакладів;
— вимога Януковича упорядкувати тарифи по комунальних платежах;
— порушення прокуратурою справи щодо Табачника і Міносвіти в зв«язку з невчасною підготовкою школярам підручників;
і менш вагомі, але не менш приємні:
— вручення головою КМДА ключів від квартир, яких люди чекали роками від „Елітцентру“;
— заборона ДАІшникам „працювати“ із кущів.

Не зрозуміло чим саме викликана така „турбота“, чи то акціями гніву, чи то післяльвівським напруженням у суспільстві, чи можливо бажанням відволікти й згладити увагу від свавілля над опозицією, і хоча ці потуги виглядають безсистемно, але до деяких нині піднятих владою питань руки не доходили роками, а то й десятиліттями. А якщо й доходили, то явно що криві.


Ініціатива виходить поки що лише від перших обличчь держави і поки що на словах. Але судячи по-попередніх виступах Януковича й Азарова справа затівається не просто для красного слівця. А от „чинарики“ менших рівнів проявляють явно менше ентузіазму, а частіше явну байдужість, а бо коли щось і роблять, то за дорученням і на відчепися.

Цікаво буде подивитися далі, що з того вийде. Чи так, чи ні. Я вважаю, що швидше останнє. Бо як говорив Гітлер у своїй „Майн Кампф“, що не можливо прийти до влади і відразу зробити все харашо, систему управління потрібно готувати і налагоджувати заздалегідь. А в нас, на жаль, кругом сидні сидять вже роками, і будь-яке починання зверху нагадує шкільну програму фізики — затихаюче коливання. Чим далі від епіцентру, тим менше ефекту.

Отже, для результативності дій влади потрібно змінювати саму систему управління, а інакше будь-які дії, з результатами, або без, „зжере“ багатотисячна армія нашої чиновної саранчі.