Нехотілось би бути нав«язливим і повторюватись, але все-таки ризикну. У всій цій ситуації надто багато питань на які немає однозночної відповіді. А ті наявні відповіді які намагаються підігнати під ситуацію протилежні сторони, виглядають надто сумнівними.

З одного боку.
На сьогоднішній день мало кому потрібні ті хрести, зрештою як і сама релігія, особливо молоді. Сама наявність хрестів абсолютно ніяк не змінює обстановку в Криму. Хоч би й натикать їх поряд з кожним кілометровим хрестом по всьому Криму то це всеодно нічого не варте в порівнянні з тим що татари захоплюють всі керівні і більш-менш значущі соціальні гілки нашого життя. Краще б козаки зайнялись вихованням і підготовкою молоді яка б змогла в перспективі створити гідну конкуренцію татарам.

З другого боку.

Те що весь клопіт із-за якогось квадратного метра придорожної обочини — повна дурня. І всі ці якісь суди, якась судова тяганина не більше ніж фарс і окозамилювання.

З третього боку.
Я звісно в цьому хочу помилятися, але як варіант, виглядає правдоподібним і я хочу його викласти.
Козаки в своїй подальшій перспективі не збиралися зупинятися хрестом на джанкойській трасі, в майбутньому в їх плани входила постановка ще двох хрестів: один біля Коктебеля і один в Ордженікідзе. Хай по кількості заселення цих селищ татарами це і не Білогорськ, але їх там також вистачає. Тобто козаки свідомо йшли на конфлікт. Факт! Тепер на чиєму утриманні знаходяться козаки? На утриманні Московського Патріархату, або принаймні через нього, і являються явно проросійською організацією. Щоб це могло означати? Навіщо в Криму ця колотнеча і кому вона потрібна? Україні? Ні! Їй самій би як-небудь випутаться з того лайна в якому сидить, не те щоб створювати собі нові проблеми. Татарам? Ні! Їм ще не час. Вони самі вийдуть, але коли буде вигідно їм, і коли вони будуть до того готові. Із зацікавлених залишається хто? Правильно — Росія. І певна частина населення Криму певної, а скоріше непевної категорії. Спровокувати татар, затіяти більш-менш маштабну різню і справа в кишені. А те що саме татари різатимуть слов»ян, а не навпаки, сумніватися не приходиться. Бо ж наших навіть на п«янку оперативно не збереш не те щоб щось. Також думаю ні для кого не секрет, що українська армія, з „легкої“ руки своїх же владних керівників та олігархів, загнана в глухий кут. Поки збереться то й світу мало. А тут тобі і „брат“ тут як тут. Хопа і є! Доречі їхні війська не лише в Севастополі і навіть не тільки в Феодосії. А далі все по грузинському сценарію. „Ніхрєна сєбє нашіх б“ют, мі нє можєм стоять в старане, мі прішлі нє завайовивать а памагать вам і защіщать сваіх граждан». Цьому їх вчити не треба, щодо таких оборудок в них багатий досвід. А далі швиденько надають по соплях одним і другим, і з урахуванням того що в Криму проросійськи настроєних жителів десь відсотків 60. Швиденько якийсь паршивий референдик і Крим — гудбай амеріка гов.

Це лише мій погляд і лише як версія. В чому я звісно хочу помилятися. Я також небажаю виглядати очманілим русофобом, але опікшись раз на гарячому на холодне дуть будеш. Іншого виправдання таким оскаженілим діям як козаків так і силовиків просто не бачу. Щоб дійти до такого потрібні надто серйозні на те причини. І цей варіант, заради свого ж блага, також випускати з поля зору не слід.