Чим все скінчиться?

Кожний день стаєш свідком того безладу і хаосу в якому ми живемо який став вже всеохоплюючим і з дня на день стає все гіршим і гіршим. Виникає питання чи може бути цьому межа? І якою вона може бути?

А ще гірше те що приходить розуміння беззмістовності всього цього нашого ниття тут, здебільшого з нічев«я, відправка різних писульок по інстанціях, навіть якісь стихійні виступи, тим паче тут, абсолютно нічого не варті. Час би вже зрозуміти що всі ці місцеві клерки сидять на місцях лише з офіційної або мовчазної згоди верховних. Вони є лише клерками — простими виконавцями волі зверху. І якщо прирівнювати до солдатчини то мають чин і значення не більше ніж єфрейтора чи якогось там сержанта. І саме із власної догідливості верховним деякі з них сиділи як при помаранчевих так сидять і при голубих бо не мають власної ні сили, ні волі — діють по принципу проститутки (роби те що скажуть і тобі щось заплатять, або дозволять самим вкрасти в людей, заплющивши на те очі). А саме ті люди що були їх виборцями спаплюжено наївно чекають від них обіцяного.

Колись у свій час Гітлер поділив людей на три групи і був абсолютно правий:
Перша — ті хто вірить абсолютно всим і всьому. Їх найбільше.
Друга — ті хто не вірить взагалі нікому. Їх значно менше.
Третя — ті хто думають власною головою. Їх і взагалі одиниці. А в демократії право голосу на виборах у кожного рівне от і виходить що править нами воля дурнів!, тих що більшість! Яким то і воля не потрібна, їм би просто пожерти, бухнуть іноді пістон вставить та й досить. То чого ж можна чекати в такому випадку? Я взагалі ні разу не розумію кінцеву мету чи то тупу суть демократії. Взять устрій типу продвинутих держав, або хоча б і нашу. Є президент, є кабінет міністрів, є верховна рада і кожний з них має право давати керівні розпорядження: закони, постанови і т.д… Це ж просто бардак. Питання! Чому так, з якою метою? Що це? Страх окупації влади? Страх власної відповідалності? Бажання заплутати сліди щоб ніколи небуло крайнього? Навіщо стільки керманичів, хто з них відповідальний і за що саме? А якщо так то яка в них мотивація до роботи? До створення благ на користь народу і держави? І так же й далі в державі, якщо є одна контора то майже є обов»язково інша контора практично антагоніст! До прикладу є МО і тут же МВС, тобто ЗСУ і ВВ. Якщо взять так по хорошому то яка в них обох потреба? Навіщо державі півмільйона утриманців? Чому б скажімо обов«язки МВС більшою частиною не перекласти на якийсь окремий відділ МО типу ВСП (військова служба правопорядку), додатково збільшивши його тисяч на 50, а іншу половину решти відправити в народне господарство. І знову практично те ж саме питання. Навіщо по декілька практично дублюючих одна одну організацій? Яка цьому першопричина? Навіщо це? Кому це вигідно? Якщо це страх узурпації влади і саме з цією метою подрібнюється єдина сила на шматочки різних, призводить до хаосу і плутанини, а фактично обезсилювання одне одного і взагалі держави в цілому, це ж просто безглуздя! Так далеко не вскачеш, погасивши власну енергію у внутрішній тяганині. Кому це вигідно, хто за цим стоїть? Що у великих за „буденними“ справами так далеко думка взагалі не сягає? Чи може вони і зовсім не є творцями цих правил?

А що найгірше так це відсутність навіть натяку на якусь реальну силу яка могла б хоч щось запропонувати реальне і хоч якось впливати на ситуацію в державі. Щоближче до виборів і знову пішли в хід дибільно-пошарпані і засмальцьовані гасла. Типу: „давай двомовність“, без розуміння суті народу і нації. Нові „етикетки“ зі старими пиками типу: „Україна вперед“. Цікаво чи дають собі усвідомлення ті павліни з зажирілими мізками що коли прохезають країну якої є наростами, тобто паразитами, то загинуть і самі? Де їх і хто чекає, і кому вони там потрібні? З них точно так же виссуть гроші і підуть далі. Хоча Гітлер і тут не промахнувся, описуючи свій тогочасний парламент. Наші сьогоденні нічим не відрізняються від тих їхніх — самозакохані іуди.

Наостанок хотілося б запитати у когось що в подальшому чекає на нашу Україну:
— повний занепад і поглинання її по частинах „братульками“ сусідами з подальшими функціями треього сорту, або взагалі пустого місця;
— просто занепад і розвал на частини з функціями придверного килимка;
— в когось є треті варіанти?

І ще є питання. Чи можливе відродження України? Чи можливий прихід до влади в Україні нової генерації? І чи можливо це здійснити без грошей? Так як ми українці з їх подачі вже сьогодні майже всі голодранці, звісно крім них. Без грошей щоб потім не повторюватись і не віддавати позичене як вітюня чирвивий америкосам, або сьогоднішній — Ренаткє. Ну, якось так.
То як?
  • +1
  • 09 июня 2012, 20:50
  • Patriot
  • 3075

Комментарии (11)

RSS свернуть / развернуть
+
0
Нет. Без денег никак. В России пробуют (весьма успешно) делать общественные проекты на собранные деньги. Роспил, РосЯма, центр помощи задержанным и т.д. Чтобы политик был независимым, у него должно быть независимое финансирование. Это аксиома.
avatar

Letux

  • 12 июня 2012, 10:37
+
0
І які варіанти в даному випадку є в України?
avatar

Patriot

  • 12 июня 2012, 10:46
+
0
Пока никаких. В России точкой кристализаци стал Алексей Навальный.У нас такой личности пока нет.
avatar

Letux

  • 12 июня 2012, 11:53
+
0
Ні, я зараз про гроші. В Україні навряд чи вдастся зібрать хоч якісь гроші, надто вже обдерті тут люди своєю владою, та й не такі святенні як в Росії. То що ж виходить: або далі мовчати, або позичати і потім «відробляти» по-вітюнівськи, або знову «граб награблене» і господарюй?
avatar

Patriot

  • 12 июня 2012, 12:10
+
0
Что делать. Бороться в рамках своих возможностей, а там поглядим. Организации типа Дорожного КОнтроля уже выходят плавно в политику. Возможно они станут одной из составляющих новой политсилы нового поколения 25-35 лет.
avatar

Letux

  • 12 июня 2012, 12:33
+
0
Вважаю що вся ця політика надто заполітизована, все це можливо зробити набагато простіше і доступніше. Щоб було зрозумілим кожному, але певно саме цього нехотять і бояться політики.

Отже, ви вважаєте що Україна все-таки має власне майбутнє?
avatar

Patriot

  • 12 июня 2012, 16:05
+
0
Я оптимист вообще :)
avatar

Letux

  • 12 июня 2012, 17:07
+
0
Тому, що починати треба з себе. Не треба лінитися та перекладати відповідальність на інших. А така відповідь нікому не подобається.

Всі чекають коли ж їм хтось зробить все і одразу. Коли ж ми станемо жити як у Європі? Коли ж у нас буде чисто і будуть великі зарплати? Коли в Україні не буде корупції?

А тоді, коли ми самі не будемо смітити — буде чисто, коли ми самі будемо платити податки, а не приховувати доходи — будуть і зарплати і пенсії. Коли ми перестанемо давати державним службовцям хабарі — не буде корупції.

Ми самі в усьому винні.

Приклад із життя. На днях пішла у паспортний стіл вклеїти фото (не в Феодосії) в паспорт. Переді мною чоловік заплатив у кишеню паспортистці за послугу, і за мною теж. А що, каже, я в паспорт 100 грн. поклав за послуги, мені пошвидше треба. Підходить моя черга. Заходжу. Дивиться мій паспорт. Каже: чому ж так довго не приходила. Кажу — так вийшло. Ой, говорить мені, це ж тобі тепер стільки грошей заплатити треба буде (а я перед цим подивилась в інтернеті від 17 до 51 грн.). Кажу: заплачу штраф, якщо треба, то що, мені в банк іти? (запитую аби вона швидше від демагогії переходила до суті). Каже, можна в банк, можна і мені. Я виразно на неї дивлюся, бо чудово розумію, що вона має на увазі. Вона, зрозумівши, що я їй платити не збираюсь, а прямо просити — це чистої води корупція, дає мені дві квитанції — одну за штраф, іншу — за вклейку фото. Іду плачу в банк. І далі все по формі. Через тиждень паспорт забрала. Питання: чому ми повинні таким «службовцям» платити за те, за що держава їм і так платить? Вони ж не безкоштовно працюють. А додатковий дохід отримують гарний.

І так майже кожен, спочатку жаліється, що в країні корупція, а потім сам же іде і дає державним службовцям гроші за послуги, які вони і так повинні надавати.

Подумайте, Україна починається з кожного із нас. І якщо кожен щось хороше зробить для неї, навчить цьому своїх дітей, пояснить друзям та родичам, я думаю жити всім стане краще!
avatar

Violenn

  • 20 июня 2012, 20:40
+
0
В теорії 100% — так! В житті практично — ні, звісно, на жаль. До прикладу: чи довго Ви зможете прибирати сміття за іншими?

Боротися з наслідками все одно що боротися з вітряними мельницями, тобто безтолку.

Доречі, у власній боротьбі на що здатні саме Ви?
avatar

Patriot

  • 20 июня 2012, 21:37
+
0
Знаєте, як то кажуть, пессиміст бачить стакан наповнений до половини водою — напівпустим, а оптиміст — напівповним. Так і ми з вами. А щодо свого прикладу, то я його навела вище «приклад із життя».
avatar

Violenn

  • 20 июня 2012, 21:45
+
0
Оптимізм, песимізм, вибачте, поняття з наївного книжкового романтизму. Якби ж то все було так просто. Наш реалізм значно складніший.
avatar

Patriot

  • 21 июня 2012, 19:38

Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.