Чим все скінчиться?
Кожний день стаєш свідком того безладу і хаосу в якому ми живемо який став вже всеохоплюючим і з дня на день стає все гіршим і гіршим. Виникає питання чи може бути цьому межа? І якою вона може бути?
А ще гірше те що приходить розуміння беззмістовності всього цього нашого ниття тут, здебільшого з нічев«я, відправка різних писульок по інстанціях, навіть якісь стихійні виступи, тим паче тут, абсолютно нічого не варті. Час би вже зрозуміти що всі ці місцеві клерки сидять на місцях лише з офіційної або мовчазної згоди верховних. Вони є лише клерками — простими виконавцями волі зверху. І якщо прирівнювати до солдатчини то мають чин і значення не більше ніж єфрейтора чи якогось там сержанта. І саме із власної догідливості верховним деякі з них сиділи як при помаранчевих так сидять і при голубих бо не мають власної ні сили, ні волі — діють по принципу проститутки (роби те що скажуть і тобі щось заплатять, або дозволять самим вкрасти в людей, заплющивши на те очі). А саме ті люди що були їх виборцями спаплюжено наївно чекають від них обіцяного.
Колись у свій час Гітлер поділив людей на три групи і був абсолютно правий:
Перша — ті хто вірить абсолютно всим і всьому. Їх найбільше.
Друга — ті хто не вірить взагалі нікому. Їх значно менше.
Третя — ті хто думають власною головою. Їх і взагалі одиниці. А в демократії право голосу на виборах у кожного рівне от і виходить що править нами воля дурнів!, тих що більшість! Яким то і воля не потрібна, їм би просто пожерти, бухнуть іноді пістон вставить та й досить. То чого ж можна чекати в такому випадку? Я взагалі ні разу не розумію кінцеву мету чи то тупу суть демократії. Взять устрій типу продвинутих держав, або хоча б і нашу. Є президент, є кабінет міністрів, є верховна рада і кожний з них має право давати керівні розпорядження: закони, постанови і т.д… Це ж просто бардак. Питання! Чому так, з якою метою? Що це? Страх окупації влади? Страх власної відповідалності? Бажання заплутати сліди щоб ніколи небуло крайнього? Навіщо стільки керманичів, хто з них відповідальний і за що саме? А якщо так то яка в них мотивація до роботи? До створення благ на користь народу і держави? І так же й далі в державі, якщо є одна контора то майже є обов»язково інша контора практично антагоніст! До прикладу є МО і тут же МВС, тобто ЗСУ і ВВ. Якщо взять так по хорошому то яка в них обох потреба? Навіщо державі півмільйона утриманців? Чому б скажімо обов«язки МВС більшою частиною не перекласти на якийсь окремий відділ МО типу ВСП (військова служба правопорядку), додатково збільшивши його тисяч на 50, а іншу половину решти відправити в народне господарство. І знову практично те ж саме питання. Навіщо по декілька практично дублюючих одна одну організацій? Яка цьому першопричина? Навіщо це? Кому це вигідно? Якщо це страх узурпації влади і саме з цією метою подрібнюється єдина сила на шматочки різних, призводить до хаосу і плутанини, а фактично обезсилювання одне одного і взагалі держави в цілому, це ж просто безглуздя! Так далеко не вскачеш, погасивши власну енергію у внутрішній тяганині. Кому це вигідно, хто за цим стоїть? Що у великих за „буденними“ справами так далеко думка взагалі не сягає? Чи може вони і зовсім не є творцями цих правил?
А що найгірше так це відсутність навіть натяку на якусь реальну силу яка могла б хоч щось запропонувати реальне і хоч якось впливати на ситуацію в державі. Щоближче до виборів і знову пішли в хід дибільно-пошарпані і засмальцьовані гасла. Типу: „давай двомовність“, без розуміння суті народу і нації. Нові „етикетки“ зі старими пиками типу: „Україна вперед“. Цікаво чи дають собі усвідомлення ті павліни з зажирілими мізками що коли прохезають країну якої є наростами, тобто паразитами, то загинуть і самі? Де їх і хто чекає, і кому вони там потрібні? З них точно так же виссуть гроші і підуть далі. Хоча Гітлер і тут не промахнувся, описуючи свій тогочасний парламент. Наші сьогоденні нічим не відрізняються від тих їхніх — самозакохані іуди.
Наостанок хотілося б запитати у когось що в подальшому чекає на нашу Україну:
— повний занепад і поглинання її по частинах „братульками“ сусідами з подальшими функціями треього сорту, або взагалі пустого місця;
— просто занепад і розвал на частини з функціями придверного килимка;
— в когось є треті варіанти?
І ще є питання. Чи можливе відродження України? Чи можливий прихід до влади в Україні нової генерації? І чи можливо це здійснити без грошей? Так як ми українці з їх подачі вже сьогодні майже всі голодранці, звісно крім них. Без грошей щоб потім не повторюватись і не віддавати позичене як вітюня чирвивий америкосам, або сьогоднішній — Ренаткє. Ну, якось так.
То як?
А ще гірше те що приходить розуміння беззмістовності всього цього нашого ниття тут, здебільшого з нічев«я, відправка різних писульок по інстанціях, навіть якісь стихійні виступи, тим паче тут, абсолютно нічого не варті. Час би вже зрозуміти що всі ці місцеві клерки сидять на місцях лише з офіційної або мовчазної згоди верховних. Вони є лише клерками — простими виконавцями волі зверху. І якщо прирівнювати до солдатчини то мають чин і значення не більше ніж єфрейтора чи якогось там сержанта. І саме із власної догідливості верховним деякі з них сиділи як при помаранчевих так сидять і при голубих бо не мають власної ні сили, ні волі — діють по принципу проститутки (роби те що скажуть і тобі щось заплатять, або дозволять самим вкрасти в людей, заплющивши на те очі). А саме ті люди що були їх виборцями спаплюжено наївно чекають від них обіцяного.
Колись у свій час Гітлер поділив людей на три групи і був абсолютно правий:
Перша — ті хто вірить абсолютно всим і всьому. Їх найбільше.
Друга — ті хто не вірить взагалі нікому. Їх значно менше.
Третя — ті хто думають власною головою. Їх і взагалі одиниці. А в демократії право голосу на виборах у кожного рівне от і виходить що править нами воля дурнів!, тих що більшість! Яким то і воля не потрібна, їм би просто пожерти, бухнуть іноді пістон вставить та й досить. То чого ж можна чекати в такому випадку? Я взагалі ні разу не розумію кінцеву мету чи то тупу суть демократії. Взять устрій типу продвинутих держав, або хоча б і нашу. Є президент, є кабінет міністрів, є верховна рада і кожний з них має право давати керівні розпорядження: закони, постанови і т.д… Це ж просто бардак. Питання! Чому так, з якою метою? Що це? Страх окупації влади? Страх власної відповідалності? Бажання заплутати сліди щоб ніколи небуло крайнього? Навіщо стільки керманичів, хто з них відповідальний і за що саме? А якщо так то яка в них мотивація до роботи? До створення благ на користь народу і держави? І так же й далі в державі, якщо є одна контора то майже є обов»язково інша контора практично антагоніст! До прикладу є МО і тут же МВС, тобто ЗСУ і ВВ. Якщо взять так по хорошому то яка в них обох потреба? Навіщо державі півмільйона утриманців? Чому б скажімо обов«язки МВС більшою частиною не перекласти на якийсь окремий відділ МО типу ВСП (військова служба правопорядку), додатково збільшивши його тисяч на 50, а іншу половину решти відправити в народне господарство. І знову практично те ж саме питання. Навіщо по декілька практично дублюючих одна одну організацій? Яка цьому першопричина? Навіщо це? Кому це вигідно? Якщо це страх узурпації влади і саме з цією метою подрібнюється єдина сила на шматочки різних, призводить до хаосу і плутанини, а фактично обезсилювання одне одного і взагалі держави в цілому, це ж просто безглуздя! Так далеко не вскачеш, погасивши власну енергію у внутрішній тяганині. Кому це вигідно, хто за цим стоїть? Що у великих за „буденними“ справами так далеко думка взагалі не сягає? Чи може вони і зовсім не є творцями цих правил?
А що найгірше так це відсутність навіть натяку на якусь реальну силу яка могла б хоч щось запропонувати реальне і хоч якось впливати на ситуацію в державі. Щоближче до виборів і знову пішли в хід дибільно-пошарпані і засмальцьовані гасла. Типу: „давай двомовність“, без розуміння суті народу і нації. Нові „етикетки“ зі старими пиками типу: „Україна вперед“. Цікаво чи дають собі усвідомлення ті павліни з зажирілими мізками що коли прохезають країну якої є наростами, тобто паразитами, то загинуть і самі? Де їх і хто чекає, і кому вони там потрібні? З них точно так же виссуть гроші і підуть далі. Хоча Гітлер і тут не промахнувся, описуючи свій тогочасний парламент. Наші сьогоденні нічим не відрізняються від тих їхніх — самозакохані іуди.
Наостанок хотілося б запитати у когось що в подальшому чекає на нашу Україну:
— повний занепад і поглинання її по частинах „братульками“ сусідами з подальшими функціями треього сорту, або взагалі пустого місця;
— просто занепад і розвал на частини з функціями придверного килимка;
— в когось є треті варіанти?
І ще є питання. Чи можливе відродження України? Чи можливий прихід до влади в Україні нової генерації? І чи можливо це здійснити без грошей? Так як ми українці з їх подачі вже сьогодні майже всі голодранці, звісно крім них. Без грошей щоб потім не повторюватись і не віддавати позичене як вітюня чирвивий америкосам, або сьогоднішній — Ренаткє. Ну, якось так.
То як?
��� ���� ������