Згоден, але починати з чогось треба. Бо коли вже матері продають своїх дітей, або просто викидають на вулицю, коли немічні пенсіонери бояться зайвий раз вийти на вулицю, щоби їх за їхнє ж зароблене житло ніде не причинили, коли наші жінки, як та худоба телят, на замовлення народжуюють іноземцям дітей, коли дівчата Києва і, в сезон, Криму стають об"єктом, а Україна центром секстуризму Європи і не тільки, то мовчати вже просто не можливо. Які ж з нас тоді захисники, як же ми тоді можемо називатися чоловіками і навіщо нам тоді взагалі дані чоловічі гормони і «причандали». А щоби щось починати робити потрібно з самого початку усвідомити хто ми є, визначитися з своєю приналежністю і усвідомити це, а вже тільки потім можна буде визначитися з своїми цілями, напрямками роботи і орієнтирами. Інакше ми так і будемо ніким — просто бидлом, і далі нас будуть оскотинювать, а ми будемо, з власної пасивної волі, далі оскотинюватись. Тому найперше і найголовніше це усвідомлення себе в цьому світі, а інакше не випадає.