Я не буду тут перед Вами рвать тільняшку (тут, слово тільняшка і є, частковою відповіддю на Ваше перше питання), не буду хреститися перед образами, доводячи Вам що «перли» мої. Знаю заздалегідь що це марно. Розуміє лише той хто хоче розуміти.
Скажу лише одне: якщо правда може відрізнятися одна від одної, то істина одна на всіх. Так що вважайте що це істина. Різниця лише в тому що хтось до неї може дійти сам і доходить, а хтось ні.
Таки так зараз і є. Але що відрадно, що дехто з людей сьогодні потихеньку починає оговтуватися і потроху прозрівати, починаючи мислити самостійно, тим самим перестаючи бути стадом. Хоч поки що не так і багато, але все-таки. А це вже не безнадійно.
А вот интересно, сам господин patriot кем и где работает? Создается впечатление, что он занимается тем, что надергав статеек из интернета и переведя их на мову, выдает нам чужие «перлы», как свои. Прочитав эту «его» статейку, я поняла, что именно такие фразы я уже читала когда-то, листая странички инета.
Хе-хе. Вы считаете, что это называется «самокрасування», а я называю это «самоуважением», потому как знаю, каких трудов это стоило. А вы, мой юный друг, просто завидуете. Нехорошо.
Дійсно, на постсовковому просторі під роботою розуміють лише те, коли ти в рабстві…
Не зовсім в тему. Мене довгий час ставило в тупик питання: «Ти працюєш?». Що відповісти, коли працюю, але гроші не заробляю? Скажи «не працюю» зрозуміють так, що сплю і ящик дивлюся. Тому я почав ставити в тупик того, хто запитує: «Працюю, але не за гроші!»
Анекдот в тему:
Сидять на кухні два «русско-заклопотаних» і дивляться програму «Врємя».
— Слыш, хохлы-гады у нас снова газ тырят!
— Вась, хохлы — это мы…
Та згодом вже досить. Досить вже не доречних повчань (аж посмішка пробирає), бо не мов навкруги цілковиті бовдури. Уявіть собі, сказане Вами знаю ще зі школи. І досить Вашого самокрасування. Та й взагалі досить. Не тому що не бажаю з Вами розмовляти, а тому що, якщо Ви помітили, наша розмова вже давно перетворилася на діалог з Вами, і той вже давно збився з шляху на манівці.
Кстати, "… Тяжела ты, шапка Мономаха" — это слова из произведения А.С.Пушкина «Борис Годунов» — метафора, означающая тяжесть и ответственность управления.
«Да, манії величі Вам не позичати.» — ха-ха-ха!!! Мания величия — это один из симптомов психического заболевания. Як же його можна «позичати»? Вы меня действительно рассмешили. А если серьезно, то образование + большой опыт работы и жизненный опыт + руководящая должность + окружение действительно накладывают отпечаток на стиль общения. Это естественно. Поживете подольше и увидите, как вас жизнь «обкатает». А вообще-то могу быть разной.
Щодо першого Вашого абзатцу, свою думку висловив в попередньому своєму коментарі.
Щодо другого то й радий би, але тут таких не зустрічав, певно що дійсно «из-за своего небольшого жизненного опыта». Тут це може бути лише практикуючий студент, що вже само за себе говорить, або хтось з добрих знайомих.
Який консультант, коли навіть елементарна консультація тут платна.
Щось таке з безкоштовного знайти тут можна хіба серед неофіційного. Тому варіант «без грошей» звісно кращий, але не завжди якісніший.
Да, манії величі Вам не позичати. Я так розумію шапку Мономаха не даремно носили. Я маю на увазі Вашу майже всюди присутню зверхність.
Щодо однодумців, то як ми можемо ними бути коли, якщо я правильно зрозумів, Ви є взагалі громадянином іншої держави. Але по деяких питаннях думки дійсно схожі, і думка збоку, раціональна думка, ніколи нікому ще зайвою не була.
Ну что тут скажешь, только одно: вы плохо знаете людей, видимо, из-за своего небольшого жизненного опыта.
Вариант консультанта, работающего без денег: выбрать в вашу общественную организацию профессионалов по тем или иным вопросам. Но все же — никаких денег, если не хотите сложностей в работе вашей организации.
Скажу лише одне: якщо правда може відрізнятися одна від одної, то істина одна на всіх. Так що вважайте що це істина. Різниця лише в тому що хтось до неї може дійти сам і доходить, а хтось ні.
Patriot