Напередодні Росія припинила поставки електроенергії до Білорусії. І це попри внутрішній економічній стан Білорусії? Коли їм там і без того не солодко! Як вам це? На що це схоже?

Хоча за відсутності в Білорусії доларів Мінськ все ж пропонував москві розрахуватися з нею своєю національною валютою. Але що в результаті? Відповідь москви: «НІ! Долар давай». Чи це є нормальмано? І чи є потреба Росії в отриманні того боргу саме зараз? Відповідь — причин немає! Україні Білорусія також винна за електроенергію, але Україна не вимагає повернення боргу саме зараз і навіть погодилася «ненакручувати» проценти за прострочені виплати. Хоча в України економічне становище значно гірше російського і ті гроші явно не завадили б, але навіть українська влада розуміє що зараз з білорусами чинити так не по-людськи. Але ж що ми бачимо з боку Росії? Так люди там, чи ні?


( Читать дальше )

Не хотілось би нікого ображать, але скажу. Я не буду говорити за всіх, бо за всіх не знаю, але мені цікаво, чи є в Феодосії нормальні лікарі? Зокрема терапевти?

Іноді просто дивуєшся їх результатам обстеження, а ще більше дивуєшся призначенню ними лікування і виписуванні рецептів. Самому слава Богу не доводилося туди потрапляти, а от за близьких доводиться перейматися. Особливо вражає лікарське: «Я от випишу вам отакі пігулки, ЯКЩО НЕ ДОПОМОЖЕ, то спробуйте от такі і такі, МОЖЛИВО ВОНИ ДОПОМОЖУТЬ.» Просто шок! Це що звертання до людини, чи гра в угадай мелодію, чи в комп«ютерну гру? Мовляв якщо з першого разу не пощастить, то є ще запасне життя і іншого разу пощастить більше. Та тільки в людини іншого життя немає в неї воно одне.

( Читать дальше )

Зауважте як саме проходить підняття цін в державі на основоформуючі товари нашого побуту.

1) Для початку запускають фішку — «експерти прогнозують».
І чекають поки люди перегундосять.
2) Далі коли вже все починає потроху забуватися і починає жевріти надія, запускають іншу фазу — «чинуші говорять».
Але це вже наче й не новина. Але далі ще невелика пауза в часі. Щоб таки всотали.
3) А потім третій етап — «затверджують». І справа в кишені.


( Читать дальше )

Чи ненайбільшим лихом нашої економіки являється те, що держава дозволила різним, раніше державним, установам і організаціям заробляти самим собі гроші. Відтак і виходить, що нині виготовити, зробити чи виростити щось це саме найпростіше і найдешевше в системі товарообігу. А от отримати всі дозвільні документи і отримати дозвіл чи можливість реалізації своєї продукції оце і є головний козир всієї справи, саме найтяжче, як морально так і фінансово.

Нещодавно янукович дав розпорядження миколі яновичу піздравляю скоротити близько 12000 довідкомайструючих і довідкопродаючих устанав, але це не більше ніж вода в пісок, бо ця система зжерла Радянський Союз і зараз продовжує дожирати і жерти його уламки. Тим більше що створена вона була соціалами для одного порядку, а зараз вже зовсім інший! А вона все та ж. Нині вона до капіталізму, все одно що корові сідло, або колеса від КамАЗа, а сідло від унітазу. І яка б влада не була, хто б до неї не приходив, система залишається! Їй байдуже. Спочатку «помаранчеві» при владі лякали «голубих», тепер «голубі» саджають «помаранчевих», а потім прийдуть які-небудь фіолетові посадять на палю обох, але самі теж нічого не доб«ються. Бо система не дасть! Їй чхати хто був на горі вчора, хто сьогодні і хто буде завтра, вона здолає всіх, доки не зміниться сама!


( Читать дальше )

Останнім часом в новинах спостерігаються позитивні зрушення в роботі вищих посадових осіб держави. Десь вже з тиждень новини стало, більш-менш, приємно переглядати, не як раніше — суцільна вигрібна яма.
З позитиву особливо хотілося б виділити такі моменти як:
— вказівка Януковича Азарову на підняття в другому півріччі пенсіонерам пенсій і бюджетникам зарплат;
— внесення покращуючих змін до податкового кодексу;
— домовленості України з Росією на зниження цін на газ, а також рішення на більший видобуток власного газу;
— розпорядження Азарова чиновникам щодо шкіл і медзакладів;
— вимога Януковича упорядкувати тарифи по комунальних платежах;
— порушення прокуратурою справи щодо Табачника і Міносвіти в зв«язку з невчасною підготовкою школярам підручників;
і менш вагомі, але не менш приємні:
— вручення головою КМДА ключів від квартир, яких люди чекали роками від „Елітцентру“;
— заборона ДАІшникам „працювати“ із кущів.

Не зрозуміло чим саме викликана така „турбота“, чи то акціями гніву, чи то післяльвівським напруженням у суспільстві, чи можливо бажанням відволікти й згладити увагу від свавілля над опозицією, і хоча ці потуги виглядають безсистемно, але до деяких нині піднятих владою питань руки не доходили роками, а то й десятиліттями. А якщо й доходили, то явно що криві.


( Читать дальше )

Сьогодні багато людей з більш молодого покоління плутає поняття «Батьківщина» і «влада». Той рівень життя, цю повсюдну занедбаність, убогість і нехлюйство сприймають під поняттям Україна. Але це ЗОВСІМ не так! Наш рівень життя, наш статус в світі то є зовсім не Україна, і не Батьківщина, то є не що інше як ВЛАДА! Влада, ту яку обирали ми з Вами, а значить — ми. Але це вже буде занадто багато.

Досить зрозуміти що Батьківщина — це наші гори, наші моря, наші ліси, наші степи і поля. Наші ріки, і наше небо, бо воно теж різне. І виходячи з цього, ми живемо далеко не в найгіршій країні, навіть навпаки! Народи, проживаючі навіть значно в скромніших державах, є більше цінують свою землю, як то в горах, чи в пустелях.

А наш побут є не що інше як неспроможність нашої влади нас забезпечити, і наша неспроможність її обирати, або зуміти витребувати собі достойного життя.
Влада навпаки своїми діями, чи бездіяльністю все більше й більше дескридетує Україну в світі і змушує навіть деяких українців шукати собі іншої Батьківщини, десь приймакуючи.

Тому любіть Україну і не плутайте її з владою.

Чим більше вивчаєш українську культуру та історію тим більше дивуєшся її насиченості і довершеності. Сьогодні на жаль не створено державних груп науковців, які б могли поглиблено вивчати і визначити системно, упорядкувати і авторитетно затвердити хід України і розвиток українських подій. Але про дещо можна впевнено сказати вже сьогодні.

Наприклад. Ми сьогодні масово поклоняємося і визнаємо майстерність східних єдиноборств. Але ж в Україні за часів козацтва існував той же принцип. Козаком стати міг далеко не кожний чолов«яга, для цього потрібно було до 7-и років підготовки! Сама система духовно-фізичної підготовки ділилася на розділи, (у східних єдиноборствах — дани) і звання „козак“ в цій системі було далеко не останнім, найвищим рівнем були характерники. То он воно як!
Сьогодні нас дивують зі школи в підручниках про найперші в світі французькі буржуазні та демократичні революції, а про те що Україна за цими правилами жила споконвіку і найдовершенішим показником цього був устрій Запоріжської Січі. Ні гу-гу?


( Читать дальше )

Сьогодні наше життя суцільна справка. Куди б не йшов, щоб не задумав, чого б не захотів — КУПИ СПРАВКУ! А коштують вони ноничє недешево. Деякі за 1500 грн. сягають. От дивишся, з одної сторони: костюм, парфюм, манікюр, респект, а з другого боку в чергах, Тарасовими словами, переважно голота. Дивишся і думаєш за віщо ж так і скільки? І так усюди куди не глянь хоч нотаріус, хоч МРЕВ, хоч ЖЕК, хоч місцеві держкерівники. Те що не має за собою ніякої реальної роботи і мало б коштувати, максимум, 20-30 грн., коштує 50,100, 200, 300, 500, 1000 і т. д… За віщо? А ще більше «радує» оте: «Вам чтобы получить эту справку нужно нам принести ещё эту и эту справку, оттуда и оттуда». Прямо як в анекдоті, та було б смішно, якби не було б так сумно. Зрозуміло що вони дають можливість один одному заробити, та нам тільки від того не легше і не весело. Я вже не говорю про оті постійні, в чеках, ПДВ й НДС, кожний день і по скільки раз? По логіці нам би з того не гірш ніж вареникам у сметані бути. Та ба!


( Читать дальше )

Те що відбулося у Львові 9 травня нормальним не назвеш. Суспільство ще до цих пір оговтується і не може скласти однозначної оцінки. Російські канали ще в той же день з обіду вже почали в своїх новинах активно транслювати ті події у всій своїй «красі». Але то російські, їх хлібом не годуй, дай лише обгадить свого ближнього, а особливо того хто має, або хоча б намагається, мати свою думку. І взагалі, дивлячись наші а іноді й їхні новини, приходиш саме до такого висновку. Свої ж новини своїм громадянам вони подають в стилі Совєтського Союзу, тобто «все харашо». Іноді аж іронія пробирає, як про покойників, або хороше, або нічого. Але зараз не про це.


( Читать дальше )

Нещодавно силами феодосійського козацтва було встановлено черговий поклінний хрест при в"їзді в Феодосію. Що стало причиною різкого протесту мусульманського населеня. І привело до певних заворушень. Щоб якось залагодити конфлікт місцева влада з залученням представників християнського духовенства попросили козаків зняти встановлений хрест, але козаки відмовились, дружно скандуючи: «Позор».

Питання до kazakа. Що збираєтесь далі робити?