Прямой эфир

А я не работала в РИА «Новости» — и не боялась.
И скажите, это к обсуждаемой теме имеет какое-то отношение?

[email protected]
Если это вне вашей власти, можно власти обойти и сделать действительно ДЕЛО.
Я, например, когда работала в РИА «Новости» не боялась. А Вы?

Всякое бывало, но не в данном случае.

Скажите, вам никогда не казалось, что что-то в жизни вы делаете не так?

что на это скажите?
blogs.kafanews.com/blog/350.html

blogs.kafanews.com/blog/350.html
что скажите, сер-фин пройдя по ссылке ко мне в жж и прочитав док-т из фсб

а так?
blogs.kafanews.com/blog/350.html

juliyacoronelli.livejournal.com/604762.html?view=1913178#t1913178

Вы бы Ира не ёрничали, а прислушались, Рак-Раку глаз не выест.
Коммент удалили, а я вам дело говорю,
juliyacoronelli.livejournal.com/339015.html
могли бы материалы старинные печатать тут… подумайте, без амбиций-то, Блин, что вы такая непробиваемая, ну интересно же будет, а то- там авария, там погибли, там отвалилось… можно же как-то и совмещать…

«ито быдо что почетат», — надеюсь, у ваших предков было получше с русским языком.

А почему это меня снесли с главной всю? -1 поставили за этот коммент… ну-ну…
Молодцы!

А мне Игорь Николаевич письмо прислал.
ПС. Не интересная у вас газета- ее надо было назвать не Кафа, а Хроника пораноика- убийцы, вот мой прадед с братом издавал в Феодосии газету Феодосийские новости, ито быдо что почетат, поинтересовались бы.

Джулия Коронелли
Вы мне не нравитесь! Господи, Вы мне ужасно не нравитесь. Вы такой злой. Вот я? Я — добрая. Особенно к кошкам, а Вы? Вы даже ни разу не задумывались, какая я добрая. Да-да. И не надо мне врать и теперь делать вид, что вы любите кошек. Не надо.

Знайте, чем дольше Вы будете мне надоедать, тем больше Вы мне будете не нравиться.
А почему это Вы тихо улыбаетесь? Нет, я же чувствую, что Вы улыбаетесь. Наголо! Ехидно! Мерзко!
Вам наплевать, что сегодня — День всех влюбленных? Или Вам безразлично, что на мне это, подаренное вами, бархатное черное платье? Конечно, Вам всё равно. И мне всё равно. Я его надела вовсе не для Вас, а для себя. Меня пригласили в театр. А почему так изменилось ваше лицо? Вы не любите театр? Я вижу Вас насквозь на любом расстоянии. Ах, Вы ревнуете. Ха!
Я же говорю, что Вы не любите ни кошек, ни себя, ни театр. И не надо мне врать. И пыхтеть в телефонную трубку. Я повторяю: « Вы мне не нравитесь !» Что? Какую книгу? Вы написали роман? И Вас напечатали, и даже дали гонорар, на который Вы меня приглашаете сегодня в кино, снятое по этой книжке. Хм.
А про что фильм? Что? Так и называется: « Вы мне не нравитесь »…

Муза хитро подмигнула себе в зеркало и пошла надевать бархатное чёрное платье.
12 февраля 2009

Можливо й можна було, але не тими керівниками і не тодішніми мізками. Це ми зараз такі вумні. Хоча подальший Союз означав би остаточний кінець Білорусії і України, була б одна велика Мацква, до чого воно власне і йшлося, а з Росією тим більше в такі ігри грати не треба, і історією це було доведено не раз, дай їй пальця — одчепить руку, а потім прийде ще й наплює в твоїй хаті. Щодо побудування своєї власної демократії і кредитів МВФ то це і є голвна потреба пострадянських держав і народів, і я думаю, що це можливо й зараз, в окремо взятих державах. А от зберегти соціалізм навряд чи вдалося б, бо він вичерпав себе раніше ніж капіталізм і на даний момент серед власне існуючих систем поки що краще капіталізму, устрою немає. Західний капіталізм дещо цинічний і жорстокий, але його не перевершений плюс це постійна конкуренція, даюча постійний розвиток державі, а відтак і змогу участі кожного бажаючого в процесі розвитку своїми новинками та ідеями, тобто інтелектом, так би мовити «вливати свіжої крові» в індустріально-побутовий процес розвитку, та зокрема й політичний.
Вважаю, що це головна причина довголіття капіталізму, на відміну від соціалізму, бо що могла запропонувати купка змаразнілих стариганів з напіввисихлими мізками натомість кипучому і дієвому капіталізму заходу, в якому міг брати участь весь народ, в той час як в Союзі потрібні були, в основному, біороботи для станка, і піднятися вище хомута і лопати люди змоги не мали. Навіть ідея, сформована ще дєдушкою Леніним протягом століття залишалася майже не змінною, звісно що з плином часу вона переставала відповідати вимогам часу і втратила свою актуальність. І переформатувати тими мізками старий союз в новий союз було більш за все неможливо. Це з одного боку. А з іншого знову ж народ — повівся, образно кажучи, на згадувані нами тут «лампочки», тобто джинси, Мальборо, жуйки й іншу дріб«язкову чипуху. Недопрацьовочка вийшла. А пропонувати можна завжди, кожний час дає свої можливості, інша річ „зшайшов — не знайшов“ їх.

Союз союзу рознь. Всё течет в этом мире и меняется. Союз 30-х годов, 60-х и 80-х это совершенно разные вещи. История не любит сослагательного наклонения, мало ли, как оно было бы, если бы… Но я уверен, что СССР можно было переформатировать, радикально изменить, оставив в его составе Россию, Беларусию и Украину, без Прибалтики и Ср.Азии. Имея такие потенциальные возможности, такие природные ресурсы, неглупый вцелом народ, и грамотное внутреннее управление — мы бы все сейчас, как сыр в масле! Ведь либеральные, рыночные реформы можно было провести и без кредитов МВФ и без их кабальных условий. Глядишь и демократию бы построили свою, какая нам подходит, а не чужую. И коррупции бы такой небыло. Теперь, конечно совершенно ясно, что никаких «союзов» уже не будет. А предлагать и думать надо было раньше, до 1991 года, сейчас уже ничего изменить не получится. Российские олигархические кланы, уже ощутили вкус денег и ничего менять в этой системе уже не позволят.
А что касается обреченности, то тут всё просто. Нынешняя система мироустройства обречена. У неё закончился запас прочности и ресурсов. Продолжать и дальше жить в долг уже невозможно. Как показывает исторический опыт подобные проблемы демократия всегда решала очень просто — войной и новым переделом собственности.

Зсередини, ідеологічно — скоріше так, американське, але ззовні ще наче ні. І про китайців згоден. Китайці один з небагатьох сильних незбалуваних і непривередливих народів, вони зможуть зробити те що ніколи не вдавалося зробити європейцям і Даманський їх нині вже не зупинить. Тим більше що одвічний супротивник Китаю Японія зараз ніяк не стане їм на заваді, або небезпекою, японці тепер ще не одне десятиліття будуть зайняті собою, зализуючи власні рани.
Хоча як варіант, при явній китайській загрозі можливо б створилася тимчасова якась федерація з бувших сссровських республік для спільного захисту власних інтересів кожної.
А щодо змісту так скільки тих людей в будь-якій країні якій потрібен зміст? Ви не гірше знаєте що відсотків 80 населення являється бидлом звичайним і вповні задовольняється тваринними інстиктами, їм дай пожерти, пийнуть, полежать на дивані вони і лампочкам будуть раді і робитимуть те що дозволять або скажуть. Пропонуйте свій зміст, звідки така приреченість? І ваш вираз «могло б бути інакше», це туга за Союзом?

Вы знаете, это уже, не «московское царство», а американское. А это, как говорят в Одессе, две большие разницы.
И лично мне не нужны эти пенсии по 10-15 тыс. (это, кстати стандартные пенсии, есть и по 80-100 тыс.), мне не нужны эти лампочки, на каждом столбе, эти дороги и всё прочее, когда нет главного- смысла. Вы правы, россияне сильно изменились за эти 20 лет. «они живут и радуются» — лучше и не скажешь! Нас превратили в колонию безмозглых биороботов, которые перерабатывают ресурсы, загаживают своими отбросами Планету, обслуживают демократическую элиту, да ещё успевают «жить и радоваться». Чему радоваться? Ради чего жить??? Лично мне такое благополучие и даром не нужно. И главное, когда этот миропорядок начнет меняться, а это неизбежно и уже скоро начнется, то мало не покажется! Американская империя похоронит под своими обломками пол-мира, вместе с Россией, разумеется и заселят эти пространства от Приморья до Смоленска и Кубани китайские товарищи. Свято место пусто не бывает. Хотя всё могло быть и по-другому. Но, теперь уже не будет.

Якщо розмишляти глобально то може й так, але я тут не так давно пробігав краями московського царства, економічно відміна суттєва від України. Починаючи від лампочок на кожному!!! стовпі і якості доріг до табунів дітвори по дворах. Що вже саме по собі говорить про доступний рівень життя. Пенсії, принаймні ті що я чув, по 10-15 тисяч расєйських тугриків що в гривнях відповідно десь по 2-3 тисячі гривень, на відміну від наших стандартних 700-800 грн. Навіть люди інші, не те щоб кращі, в принципі, як були так і залишились напівслов«янами монгольського менталітету з добрим відсотком п»яні, але відчувається в їх житті якась певна ситість, вони просто живуть і по можливості радіють. І полів пустих не бачив і ферми нівроку. А подивіться тут, не живуть а животіють і злі від того життя як баскервільські пси, готові по всякій дрібниці вчепитися в тебе. Особливо це видно, мені здаєтся тут — в Криму, на показ чемність, а за пазухою камінь і байдужість. Такщо, якось так. Росія хоч якось намагається, а Україна вже давно стала країною третього світу: дешева сировина, дешева робоча сила і великий ринок збуту різного лайна та мотлоху. Хоча справедливості ради, ви правильно говорите. Україна все ж має шанс, Росія ж, беручи до уваги розміри її території, специфіку кліматичних умов, менталітет народу і своє споконвічне випендрювання себе всьому світу наперекір — ніколи!

На счет Расеи, вы сильно заблуждаетесь.
Современная Расея, это особое, ни на кого не похожее образование. Это сырьевой придаток Западного Мира. В Расее 1991 года введено внешнее управление, и всё будет так, как велит госдепартамент США. Если у Украины хоть шанс есть, когда-то стать самостоятельной, то у Расеи такого шанса уже никогда не будет. Собственно говоря, и Расеи то уже нет. Есть географическая территория, но страны, государства российского уже не существует. Уже полностью уничтожены своя национальная культура, история, наука, образование, армия, национальная идеология. То есть всё то, что состовляет суть государства. Страну населяет безмозглая и бездуховная биомасса — демократическое быдло. Напрочь отсутствует хоть какая-то своя собственная национальная идея развития. Всё идет по указкам, распоряжениям и инструкция Вашингтона. Расея — это государство-зерро, это такое место, где Западная Демократия заправляется энергией, дабы совершать свое победоносное шествие на Планете.

Та революцію не революцію, а робити щось однозначно треба. Бо той шлях який проходимо нині ми, Європа пройшла ще в середньовіччі при становленні капіталізму. І зрозуміло ж як божий день що нинішні правлячі олігархічні клани в ущерб сами собі робити нічого не будуть. Ситуація почне змінюватися лише тоді коли народ, тобто люди, почнуть вимагати від влади дотримання своїх законних прав повсюди і повсякденно, як в малому, так і в великому, як в одноосібному, так і в загальному. А революцій нам певно що вдосталь в нашій історії, їх результати ми ще до цих пір до кінця розхльобати не можемо. Хоча пролиття крові і являється більш мобілізуючим та короткотривалішим варіантом, а відповідно й ефективнішим. Найкращий приклад для вас це ваша Чечня. Як результат більш-менш адекватне керівництво і відповідно вищий рівень життя населення.

Так, саме так, і що це є відносною фантастикою це також правда, але все ж таки це можливо і головне що воно того варте. З цієї позиції Расєя знаходиться в значно кращій атмосфері, бо намагається створювати своє власне господарство і мати власний інтерес, а не підлаштовуватися під когось як нині намагається це зробити Україна. Врешті-решт хто з держав намагається жити індивідуально, знаходиться в значно кращій позиції, бо є більш стійким і менш залежним від політико-економічних катаклізмів. Це неодмінно себе виправдає. І Україні також треба прагнути саме до цього, ну а гострі кути, по цьому питанню із світовими акулами, нівелювати вітчизняній дипломатії. Хай також не дарма зарплатню отримує.