Не раз доводилося чути і від чужих і від знайомих про гроші. Всюди: гроші, гроші, гроші…. Гроші стали зараз для людей усим, навіть вищим над Бога. Не говорячи вже про якийсь патріотизм, чи якісь вищі людські почуття. Всюди гроші, і заради них люди готові практично на все, від, вибачте, «вилизування» начальству до продажу себе. Звісно без них зараз нікуди, але ж не настільки щоб аж так. Чи можливо це вже нас довели до такого рівня бидляцтва?

Непам«ятаю чия фраза: „Коли люди зрубають останнє дерево і все продадуть лише тоді зрозуміють що гроші насправді лише нікчемний папір“. І дійсно в цьому є немало. Але зараз хотілося запитати про інше. Щоб трохи остудити гарячі голови в гонитві за грошима. А чи можливо сьогодні взагалі стати заможним законним шляхом всім бажаючим, або хоча б якійсь більш-менш значимій частині?

( Читать дальше )

Я про вчорашній бій. Багато чого вже про це сказано і написано, але такої ганьби як учора я ще не бачив. Я глибоко поважаю і можливо де в чому відношусь фанатично до Віталія і Володимира Кличко. Брати Кличко для України більше ніж боксери чи спортсмени, вони по-суті є її одною з найкращих візитних карток, завдяки чому Україну знає весь світ!
І тут тобі таке:

Ну добре, думаю, мавпенятко загралося, для початку можливо його можна й пробачити, враховуючи його бананове минуле, а своє він отримає в рингу сповна. Чекав що британомавпа буде розірвана, і що її ще до середини бою винесуть з арени до карети швидкої допомоги. З надією на це з нетерпінням чекав бою, навіть трішки коньячку приготував задля перемоги. І перемога таки була, але така що з розчарування довелося пити кампот замість коньяку. Дійсно бажання вже не було.

Що ми побачили?.. З усією повагою, але склалося враження що ще один-два додаткових раунда і Віталій просто впав би сам, не від ударів а сам. Хоча до слова мовити Володимир певно взагалі не витримав би такого бою.
Зате витримав інше...:

Такої нечуваної

( Читать дальше )

«Щодо судів, то якщо наше суспільство бажає знищити злочинність або суттєво її знизити, то пропоную громадянина, який скоїв злочин проти фізичної особи віддавати в руки тієї ж особи або в руки її родичів, без обмеження міри покарання і це буде правильно. Переконаний, якщо ґвалтівника віддати в руки батька, чоловіка чи брата потерпілої, то цей нелюд більше ніколи такого не скоїть, якщо взагалі залишиться живим. Можливо трохи жорстко, але здається справедливо. Іще, залишити можливість потерпілому, за власним бажанням, передавати злочинця в руки державного правосуддя з наступним відшкодуванням збитків і потерпілому і державі.

Злочини проти держави повинні каратись примусовою працею на благо держави з обмеженням волі, або іншим використанням в інтересах держави. Термін же покарання буде визначаться середнім рішенням, наприклад, десяти пересічних громадян в результаті анонімного опитування після повного розкриття суті злочину перед кожним опитуваним. Можливо виглядає трохи незвичним але не бачу ніякої різниці між судом суддів і судом простих громадян, тільки перші зачасту бувають

( Читать дальше )

Начебто все ясно, все зрозуміло і добавить нічого, але іноді просто не вистачає емоцій і терпіння. От як наприклад сьогодні після перегляду новин.

А саме: Ландіку після «лицарського вчинку» — побиття дівчини дають три роки умовно))))!!!
А морякам яких ледве вдалося повернути з Венесуели додому майже через 4!!! роки, знову засудили вже на Батьківщині ще на 5)))!!!

Що це і як це???!!!

На Свят-Вечір мимоволі став свідком роботи нашої «доблесної» ДПС. Зупиняли всіх без розбору, своє службове авто за звичаєм сховавши у задвірках. Хвилин за п«ять їхньої роботи повз них безперешкодно проїхало лише одне таксі. Всі решта були „опрацьовані“ по повній, з запрошенням у службовий автомобіль і т.д., все в кращих традиціях! „Співробітників“ було троє і всі активно „працювали“. Хотілось би відмітити, їхні зовнішності сержантського і молодшого офіцерського складу зі стажем, вони нічим не гірші, вірніше не менше за генеральські, державні мундири мало по швах не лізуть, а по верх них мало не стікає смалець. Ото вже мабуть від маленької зарплати. Загалом хвилин за п»ять вони поїхали. Питань безліч, а відповідей зась і головне що й відповідати, по великому рахунку, то нікому, або якнайбільше отримаєш чергову одговірку. От чи потрібна нам така ДПС? І чи підвищує вона безпеку на дорогах?

Як на мене крім невеличкого стресу, після спілкування з ними, у нашому сьогоденному і без того не простому житті, від них КПД ніякого. Звісно що тих хто мав би цим

( Читать дальше )

Сьогодні багатьом українцям відомо не з почутого про порядок проходження процедури виїзду за кордон, маю на увазі європейський. Хоча я особисто цього не схвалюю і ставлюсь з деякою відразою до всіх тих виїзденців, не дивлячись навіть на ті стандартні виправдовування, мовляв «нема роботи».

Нема роботи — знайдіть спосіб заробітку і живіть собі на здоров«я. Хоча особливо обурює те що українці, навіть виїзджаючи „негрячить“ до Європи, змушені збирати купу довідок, засвідчувати офіційно свій медичний стан впритул до біометричних даних. А тепер давайте подивимось у зворотньому напрямку. Що потрібно іноземцю щоб потрапити до України? І як це виглядає? Я розумію, шо наші умови і можливості далеко не рівні. Але будучи голодранцем при цьому не обов»язково бути ж… лизом і лізти туди ж, як то кажуть, без мила. Все ж потрібно мати власну гордість і самоповагу, тим більше що саме ці почуття є головним рушієм багатьох починань і справджень. Особливо би хотілося підкреслити мету тих та інших поїзденьок.

Ми — українці, їдемо туди горбатиться на них, тобто обробляти їх, вони ж сюди їдуть, здебільшого, розважатися над нами. Те що в них не можливо навіть за гроші у нас вони це можуть отримати досить просто і не дорого. Тобто виходить що Європа викачує з нас кращий потенціал навіть попри створені собою ж для нас бар"єри, а взамін до нас приїзджає просто так, безперешкодно різний їхній хлам і непотріб. Іноді аж до судоми в щелепах лють бере. Як же так можна пускати до себе в хату не відомо кого? Пускати просто так, без найменших перевірок і оформлення документів? Пускати різних педофілів, педрил, сифелітиків і спідоз? Чи це є нормально? І як це потім відбивається на нас, українцях? Чи ми збираємося будувати власну потужну державу, спроможну відродити і примножити славу нашої праматері Київської Русі, чи ми збираємося заробляти на своїй матері Україні? А далі будь що буде.


( Читать дальше )

Ми часто чуємо і глузливо згадуємо цей вираз. Але чи насправді це так смішно?

Я не буду вникать в наукові нетрі розуміння цього явища. Не буду пояснювати згубність тієї дії на організм людини. Не буду звертати уваги на ту брехню в магазинах від заводу виробника. Кому треба той знайде сам, кому треба той сам зрозуміє. Хотілося б лише підкреслити згубну величину того значення для нації і підкреслити на прикладі про небажання «обраних» робити хоч що-небудь для своєї держави і свого народу.

Не пам«ятаю, хтось, наче, з американських відомих мурзиків говорив приблизно наступне: „аби світ дійсно хотів щось подолати, він би це вже давно зробив.“ Для мене не важливо хто це сказав, я не претендую на звання ерудита і козиряння цитатами, найголовнішим вважаю для себе розуміння того що було сказано тим чи іншим відомцем. Так от повертаючись до згаданого питання, хотів би наголосити саму суть згубності дії тих харчових домішок і добавок, а саме: вони не впливають відразу на організм, вони накопичуються повільно, не встигаючи виводитися на зовні і очищатися тим же організмом організму. Вони просто накопичуються в організмі до відповідної критичної маси, а потім людина по досягненні 35-40-50 років починає просто розвалюватися, якто кажуть, на очах. Що ми й бачимо повсюдно — люди помирають не досягнувши 50 років, а ще страшніше що це вже майже нікого не дивує, що це вже стає нормальним звичайним явищем, тобто звичкою. Не говорячи вже про те що це означає для держави і нації. Ви уявляєте що Германія, у Великій світовій під час війни на два фронти!!!, втратила менше людей ніж Україна без війни під час незалежності!? І це ще не все. При такому подальшому розвитку подій наша нація просто приречена на виродження і деградацію. І говорячи — нація, це не щось там далеке, не зрозуміле і абстрактне. Це не далеке, це ми з вами. Особливо це видно нині, в літній сезон коли всі купаються і засмагають, окрему увагу звертає на себе молодь починаючи з дітей. Всі не всі, але добряча частка з дитинства має післяопераційні шрами. Це нормально? Ні це зовсім не нормально, коли дітям років 5-ти виривають, або пломбують зуби, або вони й народжуються з фізичними вадами, хворобами та відхиленнями. Це зовсім ненормально і це дуже серйозно.


( Читать дальше )

Не встигли допуття очухатися від однієї кризи, як ЗМІ пророкують вже іншу, наступну. Мовляв найближчим часом дефолт може «накрити» США. Та й Бог би з ними, але ж ні, бо найгірше буде, в принципі як і завжди, найбіднішому. А ми з вами українці далеко ненайбагатші в світовому рейтингу. Тож знову можемо потрапити «в маргарин» по-саме нікуди.

Глобалізація, космополітизм і все таке інше, от і маємо армійську приказку: «у нас свято одне на всіх, і горе також одне на всіх», тільки в більш ширшому маштабі.
От якого біса раніше наші діди, вірніше прапрадіди, не знали і не бачили тих криз? І вся ця лабуда їм була навіть не цікава. Звісно що то було давно і все було інакше, але принцип був і залишився один і той же. А саме. Бо той дід для своїх потреб виготовляв все сам, образно кажучи: від гвіздка до рала. То йому й не потрібен був, в цьому плані, ніхто в цілому світі не те щоб там якась Америка, або ще хтось, але по-великому рахунку йому й сусід був не треба. І нині в цьому принципу не змінилося абсолютно нічого. Якщо в державі буде все своє виробництво то їй буде чхати на всі ті кризи і на решту тих марудних справ. Якщо держава зможе повністю забезпечити своїх громадян всим необхідним то криза такій державі була б взагалі байдуже. І хто сказав що це не можливо? Хто так говорить той повний дурень, або неабияка хитра химера, котра це говорить з метою полювання на розум дурнів, а точніше на їх святу людську простоту.


( Читать дальше )

Вже майже тиждень в новинах крутять «геройство» обласного депутата ландика. В принципі нічого нового. Те що трапилось потім — очікувана реакція. Хотілось би підкреслити на цьому прикладі та таких же подібних інших псевдосилу тих «героїв», як власне псевдосилу і решти чи то обраних, чи то обранців.

Саме подальші їхні дії після злочинів і нікчемних вчинків є найкращим свідченням їхнього страху і нікчемності. Тобто поки ніхто нічого не знає вони роблять що завгодно, тільки ж лишень їхні збочення набувають широкого розголосу, як вони відразу «втрачають корону», посаду «графа» і решту регалій. І лякаються не тільки вони, тобто безпосередні персоновані учасники, а разом з ними відразу «випадає в осадок» все їхнє vip-оточення.

( Читать дальше )

Нехотілось би бути нав«язливим і повторюватись, але все-таки ризикну. У всій цій ситуації надто багато питань на які немає однозночної відповіді. А ті наявні відповіді які намагаються підігнати під ситуацію протилежні сторони, виглядають надто сумнівними.

З одного боку.
На сьогоднішній день мало кому потрібні ті хрести, зрештою як і сама релігія, особливо молоді. Сама наявність хрестів абсолютно ніяк не змінює обстановку в Криму. Хоч би й натикать їх поряд з кожним кілометровим хрестом по всьому Криму то це всеодно нічого не варте в порівнянні з тим що татари захоплюють всі керівні і більш-менш значущі соціальні гілки нашого життя. Краще б козаки зайнялись вихованням і підготовкою молоді яка б змогла в перспективі створити гідну конкуренцію татарам.

З другого боку.


( Читать дальше )