Шановні співвітчизники, з перших рядків хотілось би звернутися до Вас словами нашого знаменитого «Кобзаря» — Тараса Григоровича Шевченка, але якими саме рядками, вибрати важко, бо незважаючи на пройдений час багато з них просто кричать про наше сьогодення і після тих часів являються сьогодні як ніколи актуальними.

Я довгий час не міг зрозуміти поведінки наших можновладців. Здавалось би всі такі грамотні, кожний з вищою освітою, а то й не однією та й геть дурному туди попасти, але те що вони роблять, і як роблять це просто не піддається аналізу. Очевидні і, здавалось би, зрозумілі навіть для школяра речі, виконуються ними часто таким чином, що крім ущербу державі і її громадянам більш нічого не виходить. Мене це вкрай обурювало, думалось чи вони там сліпі і не розуміють, що діють?

( Читать дальше )

Дехто вважає сьогодні, що краще було б примкнути до якоїсь з більш сильних держав, або в повному складі, або частково і тоді буде все добре.

Хочу запитати: Вам мало ще крові і репресій? Хіба мало їх пережив наш народ? У кожної людини, в залежності від віку, є свій життєвий досвід, а в житті кожної держави цей досвід називається історією. Так от, виходячи з неї, ми вже вдосталь напилися братньої любові і поляків і росіян. Куди б ми не пішли, до кого б не приткнулись нас ніколи не приймуть за своїх, за рівних собі. В такому випадку ми будемо вічними приймаками. Або зятем, або невісткою, бо своя сорочка до тіла завжди ближча. Досить лише одного факту з історії Німеччини. Від часу її розподілу під час війни і до її з’єднання пройшло з півстоліття, а після об’єднання трохи менше чверті століття, але й до цього часу західні німці вважають себе «вищими» за східних, і це при тому що вони є одна й та ж нація, як кажуть одна кров і одна плоть! Чи варто говорити, що вийде з об’єднання різних народів?


( Читать дальше )

І знову скінчилися гроші
І що робить, кому казать
Проблеми мечуться як воші
Думки одні, де грошей взять

На їжу ціни скаконули
Я вже про решту не кажу
Зарплату лиш піднять забули
І от в печалі я сиджу

Але я бачив що є й гірше
Хоча б здавалося куди
Терпіть таке не можна більше
Без грошей в нас як без води


( Читать дальше )

Одним із перших кроків необхідно знищити в державі тотальну корупцію, яка зараз просто розвалює і руйнує країну і наш добробут. А знищити її дуже просто. Прийняти закон, в якому б беручий назавжди позбавлявся права займати керівні посади, даючий карався б притягненням до виправних робіт терміном з розрахунку на дану суму, або виплатою такої ж суми в фонд держави, а сам розмір хабара передавався б державою в руки того, хто виявив цей факт. Все! Більше нічого непотрібно. Результати були б шалені і блискавичні. Але як ви розумієте добровільно такий закон, нинішньою владою, не буде прийнятий ніколи.

Витяг з брошури «Кому не байдуже...». Автор Патріот.

P.S.
Шукаю однодумців: [email protected]

Не один раз чув Бандера, бендерівці, а тут от, в блозі, і в свою адресу прочитав. Але не спішіть перегортати сторінку, давайте спробуємо визначитися разом і разом спробуємо дати тому явищу оцінку.

Особисто я про них не знаю нічого крім курсу шкільної програми визначеної ще КПСС. Там говорилося що вони негідники, вбивці, зрадники та й взагалі звинувачувалися у всих мислимих і не мислимих гріхах нашої грішної. Для мене цей пласт української історії для самого являється темним, невивченим і невизначеним. Але, споглядаючи, на причини цього явища виходить наступне. Де вони воювали? На своїй території. З ким вони воювали? З прийшлими. Отже, виходить, що не вони прийшли в чужу землю і стали там насаджувати свої порядки, а навпаки боронили свою землю.

( Читать дальше )

Сьогодні в Україні не існує мабуть жодної людини яка б ні разу не зустрічала поняття західна Україна, східна Україна і сама не замислюючись не раз їх вживала. Але вдумайтесь глибше, що означають ці поняття? Що дає нам, всій Україні, таке розуміння речей і що отримує з цього кожний із нас?
Так, ми довгий час жили окремо, але не з власної волі. Так, ми разом, в соборності живемо лише з 1919 року і то не весь цей час в самостійності. Протягом нашої історії було всього і всякого. Але пам’ятайте: всі ми – один народ! Всі ми маємо одне національне коріння і тому всі ми одна родина!

( Читать дальше )

На сьогоднішній день в нашій країні доволі актуальне питання який обрати для себе вектор розвитку, тобто куди йти? Кого нам обирати, Росію чи Європу? І це питання мене найбільше дивує і дратує. Як же так можна? То все бігали і кричали про незалежність, випинались з останньої шкіри, святкували День незалежності. А тепер от бігаємо і не знаємо яке знову ярмо на шию надіти, під кого знову підстелитись та щоб по зручніше, та щоб по дорожче. Ви знаєте що це нагадує? Думаю, знаєте. Пояснювати не буду.

Можливо хтось скаже хто я такий щоб сунути носа в такі великі справи?

( Читать дальше )