Можливо й можна було, але не тими керівниками і не тодішніми мізками. Це ми зараз такі вумні. Хоча подальший Союз означав би остаточний кінець Білорусії і України, була б одна велика Мацква, до чого воно власне і йшлося, а з Росією тим більше в такі ігри грати не треба, і історією це було доведено не раз, дай їй пальця — одчепить руку, а потім прийде ще й наплює в твоїй хаті. Щодо побудування своєї власної демократії і кредитів МВФ то це і є голвна потреба пострадянських держав і народів, і я думаю, що це можливо й зараз, в окремо взятих державах. А от зберегти соціалізм навряд чи вдалося б, бо він вичерпав себе раніше ніж капіталізм і на даний момент серед власне існуючих систем поки що краще капіталізму, устрою немає. Західний капіталізм дещо цинічний і жорстокий, але його не перевершений плюс це постійна конкуренція, даюча постійний розвиток державі, а відтак і змогу участі кожного бажаючого в процесі розвитку своїми новинками та ідеями, тобто інтелектом, так би мовити «вливати свіжої крові» в індустріально-побутовий процес розвитку, та зокрема й політичний.
Вважаю, що це головна причина довголіття капіталізму, на відміну від соціалізму, бо що могла запропонувати купка змаразнілих стариганів з напіввисихлими мізками натомість кипучому і дієвому капіталізму заходу, в якому міг брати участь весь народ, в той час як в Союзі потрібні були, в основному, біороботи для станка, і піднятися вище хомута і лопати люди змоги не мали. Навіть ідея, сформована ще дєдушкою Леніним протягом століття залишалася майже не змінною, звісно що з плином часу вона переставала відповідати вимогам часу і втратила свою актуальність. І переформатувати тими мізками старий союз в новий союз було більш за все неможливо. Це з одного боку. А з іншого знову ж народ — повівся, образно кажучи, на згадувані нами тут «лампочки», тобто джинси, Мальборо, жуйки й іншу дріб«язкову чипуху. Недопрацьовочка вийшла. А пропонувати можна завжди, кожний час дає свої можливості, інша річ „зшайшов — не знайшов“ їх.
Patriot