Дехто вважає сьогодні, що краще було б примкнути до якоїсь з більш сильних держав, або в повному складі, або частково і тоді буде все добре.
Хочу запитати: Вам мало ще крові і репресій? Хіба мало їх пережив наш народ? У кожної людини, в залежності від віку, є свій життєвий досвід, а в житті кожної держави цей досвід називається історією. Так от, виходячи з неї, ми вже вдосталь напилися братньої любові і поляків і росіян. Куди б ми не пішли, до кого б не приткнулись нас ніколи не приймуть за своїх, за рівних собі. В такому випадку ми будемо вічними приймаками. Або зятем, або невісткою, бо своя сорочка до тіла завжди ближча. Досить лише одного факту з історії Німеччини. Від часу її розподілу під час війни і до її з’єднання пройшло з півстоліття, а після об’єднання трохи менше чверті століття, але й до цього часу західні німці вважають себе «вищими» за східних, і це при тому що вони є одна й та ж нація, як кажуть одна кров і одна плоть! Чи варто говорити, що вийде з об’єднання різних народів?
(
Читать дальше
)